ТЕПЛОВІ ЯВИЩА
Усе життя ми стикаємося з тепловими явищами: від полум'я свічки до
вогнища, від приготування їжі до виплавляння сталі, від виверження вулканів до
космічних ракет. Матеріал сьогоднішнього уроку допоможе нам з'ясувати, чому
інколи влітку в сонячну днину лопають гумові кулі; чому влітку нам спекотно, а
взимку — холодно; чому, виходячи після купання з води, нам прохолодно; як
пристосовуються до сезонних змін температури живі організми, які явища
повторюються рік у рік, день у день, та інші не менш цікаві явища у житті.
Що є головним джерелом
тепла
на Землі?
Головним джерелом тепла на Землі є Сонце. Воно розтоплює навесні сніг, випаровує калюжі. З ним пов'язана зміна пір року. Від нього залежить, холодним чи теплим буде день. Більшість інших джерел тепла так чи інакше пов'язані із Сонцем. Вугілля, нафта, газ зберігають у собі накопичене протягом мільйонів років тепло сонячних променів. Вітер також зобов'язаний своєю діяльністю променям Сонця.
Види теплових явищ.
Прикладами теплових явищ є: нагрівання, охолодження, випаровування,
конденсація (перехід речовини з газоподібного стану в рідкий), плавлення і
тверднення речовин.
Усі вони супроводжуються зміною температури.
Які з цих явищ ви спостерігали в довкіллі? Чому, коли ви виходи те з води, вам прохолодно? Явище випаровування супроводжується виділенням тепла у простір, тому людині після купання прохолодно. Чому рано навесні, коли тане сніг, на вулиці прохолодно, незважаючи на ясні, сонячні дні? Танення снігу називають явищем плавлення, яке супроводжується вбиранням тепла з простору. Тому в період танення снігу навесні завжди прохолодно.
Явище конденсації супроводжується виділенням тепла у простір.
Швидкість випаровування
залежить від:
залежить від:
1)
виду речовини (ефір випаровуватиметься швидше ніж вода, а олія сохнутиме взагалі кілька діб),
2) площі ії поверхні (з широкої тарілки вода випарується швидше ніж з чашки),
3) температури (якщо тарілку з водою поставити на батарею то вода випарується швидше),
4) вітру (білизна скоріше висохне у суху вітряну погоду ніж у тиху).
Як позначають високу і низьку температуру?
У
нас в Україні, як і в більшості країн Європи та Азії, застосовують систему відліку температури, яку запропонував у 1742 році шведський астроном і фізик Андерс Цельсій (°С). Він взяв за постійні точки відліку точки замерзання і кипіння води (0° і 100°), а відстань між ними поділив на 100 частин. Ця система відліку виявилася найпростішою і набула поширення у світі. Градуси вище від нуля вважають додатними (тепло), а нижче нуля - від'ємними (холод).
Це
цікаво знати…
Перший
термометр виготовив у 1586 році видатний італійський учений Галілео Галілей. Нині існує велика кількість різних термометрів, а саме: ртутні, спиртові, медичні тощо.
Чому ічнують різні термометри?
Спеціальними термометрами вимірюють температуру води в річках, температуру повітря на вулиці і в приміщеннях. Термометри для вимірювання високих температур мають бути ртутними, оскільки температура кипіння ртуті +357 °С, а замерзання 39 °С. В інших випадках використовують спиртові термометри.
Температура замерзання спирту-112 °С, а кипіння—+78 °С.
Медичним
термометром вимірюють температуру тіла людини.
Цікаво
знати.
Періодичні явища в живій природі називають біоритмами. Періодичні явища спостерігаються і впродовж доби. Наприклад, повертання до Сонця своїх голівок багатьох рослин, розкриття і закриття своїх віночків квітками кульбаби, соняшника та інших рослин.
Коментарі
Дописати коментар